залік за віршування

[San]

Маршак українською

Жив собі роззява –
ліві двері справа

зранку він хутенько встав,
піджака вдягати став:
шусть руками в рукави –
з'ясувалось, то штани.

Отакий роззява –
ліві двері справа.

Вбрав сорочку він, однак
всі кричать йому: не так!
Одягнув пальто, проте
знов кричать йому: не те!

Отакий роззява –
ліві двері справа.

Поспішаючи в дорогу,
рукавичку взув на ногу.
Ну, а замість капелюха
натягнув ведро на вуха.

Отакий роззява –
ліві двері справа.

Трамваєм тридцять третім
він їхав на вокзал
і, двері відчинивши,
до водія сказав:

– Шановний трам-парам-пам-пам,
я щось хотів сказати вам!
Я сів не в той, мені... а-яй!
Трамзал негайно на вокзай!

Водій перелякався
і на вокзал подався.

Отакий роззява –
ліві двері справа.

Ось біжить він до кав'ярні,
щоб квитки купити гарні.
Далі – гляньте на роззяву –
мчить купляти в касі каву.

Отакий роззява –
ліві двері справа.

Вибіг він аж на перон,
там – відчеплений вагон.
Пан роззява в нього вліз,
сім валіз туди заніс,
примостився під вікном,
та й заснув солодким сном

Зранку гульк! – Егей! – гукає, –
що за станція, – питає.
Чемний голос відповів:
– То є славне місто Львів!

Ще поспав. Аж сходить сонце.
Знов поглянув у віконце.
Бачить – знов стоїть вокзал,
здивувася і сказав:

– Що за місто?.. Це Болехів,
Коломия чи Радехів?
Чемний голос відповів:
– То є славне місто Львів!

Ще собі поспав з годинку,
знов поглянув на зупинку.
Бачить – знов якийсь вокзал,
здивувася і сказав:

– Що за станція цікава –
Київ, Зміїв чи Полтава?
Чемний голос відповів:
– То є славне місто Львів!

Тут він крикнув: – Що за жарти?
Жартувати так не варто!
Вчора я у Львові сів,
а приїхав знов у Львів?!

Отакий роззява –
ліві двері справа!


http://community.livejournal.com/ua_mova/47305.html

[Olexa]

Це є в дитячих книжках львівського видавництва "А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га". Взагалі в них дуже гарні дитячі книжки.

[Айри]

Мне кажется порой, что иномарки,
Отбегавшие срок свой на земле,
Не сожжены горелкой газосварки,
А превратились в белых Жигулей.

Летят они, кряхтя, как конь педальный,
Не в силах оторваться от земли,
И потому так часто и печально
Мы провожаем взглядом Жигули

Летит Жигуль - и страшно всем Тойотам,
Летит, как будто чёрт его несёт
А в прошлой жизни был он шестисотым,
Пока не повстречался с К-700.

Но день придёт, бензин в цилиндр брызнет,
Он выжмет 240 с полпинка
И вспомнит, чем он был в минувшей жизни,
И вспомнит, что не снялся с ручника