Доброго усім дня! Одного разу, я зі своїми друзями, будучи вже добре напідпитку, вирішили, що їздити моїм Ланосом на рибалку погано. Постійно потрібно враховувати той факт, що при наявності дощу нам треба ночувати або швиденько виганяти авто на асфальтовану дорогу, так як під горку в сільській місцевості виїхати на легковику практично нереально... НИВУ, сказав я і гордо усміхнувся. Там два мости, великий кліренс і т.д. Да-да, підтвердили друзі, після чого випили ще раз і пішли на двір на перекур. І тут мому другові прийшла в голову ще одна думка. А що на рахунок УАЗіка, швидка допомога? Та ну, відповіли ми. Це ж "кровопійца" бензиновий, тупий на швидкість та й не дуже модний. На цьому наші розмови зайшли у глухий кут і ми дальше їздили на рибалку Ланосом..
Пройшов майже рік...Полиставши сторінки нету, автопродажі і кучу всякої інформації я зрозумів, шо УАЗ зовсім таки не погана штука. Туда можна посадити 6-8 чоловік без проблем, поставити столика, туди влізуть усі наші речі і ще місце залишиться. Всякі сумніви пропали, коли облазив і помацав УАЗа "швидку". Тут же в голові промайнули всякі дизайнерські ідеї і бажання мати уже у власності маленького броньовика. Але ще одне не давало спокою. Як на ньому їхати, з чого він складається, я ж зовсім нічого про нього не знаю...
Знову нове засідання в шашличній, де вирішуєм купляти УАЗа. Друзі в мене не промах, тому питання купівлі машини на трьох не викликало ніяких проблем. Продзвонили усіх знайомих, сайт авто-ріа, їздили на оглядини. Поки нічого: або нормальний стан - ціна висока, або нормальна ціна - стан поганий. І ось продажа в місті Києві. УАЗ "Кубанец", 1988року вантажопасажирський, на ходу, переварений і пофарбований кузов. Оскільки більше варіантів хороших не намічалось було принято рішення відвідати столицю України. А це получилось 420км. Виникло друге питання: як його довести додому, адже він рідко їздив, хоч і по словах власника там був зроблений повний капремонт двигуна. Але як говориться, "кто не рискует, тот не пьет шампанского". Виїзд з Тернополя в 4,30 ранку. Приїзд під Київ в 9,40 і ось, довгожданна зустріч з ним, Нестором Пучеглазим. Його погляд, прискорене серцебиття в наших грудях і ми розумієм, шо це повинна бути наша машина.
Приємно здивували нові фари, підфарники, задні фонарі, резина у відмінному стані, нові ресори, покраска(правда в деяких місцях потрібно підкрасити). Питання з документами вирішилось швидко, так як і купівля нового акумулятора. І ось перша спроба завести Кубанца. Невдало. Друга. Майже. Третя - і звук двигла понісся по подвір"ю колишнього власника. Правда виїхати ми так швидко не змогли, так як проводка була в жахливому стані, не працювали ні фари, ні стопи, ніякого освітлення короче. Робота заняла ше години 2.
Траса Київ -Житомир. Задній міст чуть теплий, задні підшипники теж. Зато передні нагрілись сильно. В рулі теж відчувається якийсь легенький люфт. Швидкість 50-60км/год. Приїхали ми в Тернопіль в 5,00. Правда зупинялись дуже часто, так як сидіння водійське і пасажира в катастрофічному стані. Висновок, УАЗ пробіг з Києва 440км. БЕЗ ПОЛОМОК! Радості зранку не було меж...
Далі буде...