Ну, от і прийшов цей урочистий і трохи сумний для мисливців день. Неділя 28-го почалась з великого облому, бо полювання, куди мене з Кумом запросили в останній момент відмінилось (було дуже прикро, бо мали їхати з єгерем в приватні угіддя на кабана), але ми вирішили організувати полювання самотужки, тим-паче, що із самого початку планували випробувати свого бойового коня на ділі. Ришення було прийнято і ми, попередньо видзвонивши ще двох мисливців, на нашому бойовому УАЗіку поїхали закривати сезон. Першу половину дня ніщо, крім погоди та вражень від їзди на УАЗі по засніженому лісі, не радувало, бо ні один загін не дав результату. Але все-таки мисливський фарт не покинув нас і з третього разу нам всім гуртом все ж все ж вдалося завалити русака (попередні два загони вуханю нас вдавалось обвести навколо пальця). Після того, як він пройшовся понад номерами під наші дружні постріли (бо по ньому стріляли всі, та ще й по два рази) він вийшов у лоб Куму, який стояв зкраю. Роздавсь постріл: і наступила тиша. Трофей булоздобуто. І після короткої фотосесії та обміну враженнями з почуттям того, що полювання вже і так видалось наславу-ми поїхали далі.
Але не так сталось, як гадалось, і наш бойовий кінь, який весь день свого першого виїзду показував себе молодцем всеж-таки підвів. Засміли по самоє нємогу в торфяному болоті, яке зверу трохи примерзло, а під ним-каша. Може, звичайно, причина і не в автомобілі, а в прокладці ... між кермом і сидінням?
Але допомога у вигляді трактора ЮМЗ не заставила себе довго чекати. І ми стомлені, але задоволені повернулись додому Вражень маса!
За результатами полювання зруйновано два міфи:
1) Посадити УАЗ при бажанні не так вже й складно;
2) Мій Сірко, не зважаючи на далекі лайківські корені і певні мисливські повадки(які, як правило, проявлялись у компаніїї з робочими мисливськими собаками ), як виявилось, - для полювання не придатний. Хоч як собака він толковий, але мисливської злоби немає.
Буду підшукувати собі ягда.
Всіх з наступаючими святами і із закриттям сезону!!!
УАЗ хорош для того, у кого он есть. И плох тому, у кого он не окажется внужный момент...
