
Їду через ліс до Лютіжа. У бік Київського водосховища до якоїсь бази відпочинку від дороги йде вузенька, на одну машину, бетонка чищена бульдозером, а отже вкрита шаром криги та полірованого підталого снігу



Ситуація наступна. Мікроавтобус, здається Хюндай, надумав розвернутись на тій бетонці бо побачив, що не туди заїхав. Здав задом у ліс. Задні ведучі колеса з'їхали з бетону на глицю, вкриту мокрим снігом, і забуксували. Коли я нагодився, дядько викопав колесами все, що міг і сів дном на край бетону, перегородивши вузеньку слизьку доріжку (із акуратними сніговими брустверами надодачу). Незабаром утворилась "пробочка" із якоїсь пані на спортивному бімері, що їхала на ту базу. Пробували вони смикати бусик тим бімером, але розвернути під гострим кутом і висмикнути на дорогу - марна справа для бімера

І тут я (TLC100, 4,2TD, гідропідвіска і т.п.) - такий впевнений, спокійний, поважний, шляхетний

Підвіску в положення "HI". Перевалив через бруствер у ліс, попетляв між соснами, випхався на дорогу з іншого боку бусика, зачепив шворкою і...
Ось тут сталося те, задля чого власне і сплодив тему. Це незрівнянне відчуття досі було в мене тільки раз (попри великий досвід на різних 4х2) і подарував його мені мій УГАЗ69, коли я ним волочив на дачі здорове корито, яким на будівництві краном піднімають розчин: я просто потихеньку рушив і поїхав..., АБСОЛЮТНО не відчуваючи, що машина щось там розвертає, тягне, що під колесами слизько...
4х4 і великий кліренс - це саме воно! І я таки доведу до путя свого УГАЗика! І їздитиму на ньому там, де може проїхати тільки таке АВТО! І вам того бажаю!