Mamont написав:Але щоб побудувати автомобільно-метрополітенний міст на північ лівого берега, потрібна деяка частина землі, що знаходиться під дачами на Русанівських Садах.
...
З дачами потрібно щось вирішувати. І потрібно це, рахуй, одній п'ятій всіх киян. І зовсім не з панівного класу (це Гайдамаці). Ваші пропозиції, шановні?
Они вроде уже назвали свою цену, там около 500000 уе за сотку, это очень дешево, учитывая то, что застройщики выкупают под новостройки землю по 2-3 лимона уе за сотку... может где-то с порядком цифр напутал, но основа вроде такая.
Я теж не в курсі конкретних цифр, але май на увазі, що ця земля не така вже й придатна під забудову в чистому вигляді. Наскільки я розумію, там пісок треба намивати, як на Троєщині чи Оболоні. І то не факт, що вийде, якщо там є джерела (знаєш озеро на Оболоні? Його спочатку після намивання не було). Тому я б не дивувався, якщо запропоновані суми були б нижчі. Це по-перше.
Mamont написав:Просто гор власти жадничают, и денюжку не дают.
А по-друге, забудовники готові платити великі гроші за землю, бо вони їх відіб'ють. А міст буде безкоштовним. І будується не за гроші комерсантів, а з міського бюджету. Який наповнюється грошами платників податків (тобто, нас з вами, і тих організацій, у яких ми працюємо). Чи не аморально взагалі вимагати 2-3 M$ за сотку, чудово знаючи, що ніякому забудовнику ти цю землю не продаси, що навіть якщо б і продав би, то ціна була б значно нижчою, і що на цьому місці будуватимуть абсолютно збитковий соціальний об'єкт? Мені здається, в питанні ціни краще виходити з того, за яку ціну можна придбати подібну землю на подібній же віддаленості від міської інфрастркутури.
Але я взагалі не про це. Я про те, як розцінювати, якщо якийсь самодур-хімаєр вирішить не продавати свою дачну ділянку ні за яку ціну, ані за 0.5 M$/сотку, ані за 5 M$/сотку? Всім киянам (а особливо тим, хто найбільше потребують цього мосту) не засуджувати його, а зчепити зуби, й терпіти ще невідомо скільки десятків років без мосту, бо це його особисте право?
Mamont написав:А як провести межу? Як зрозуміти, яка завдана комусь шкода задля власного прагнення свободи є припустимою, а яка вже не є?
Это не так сложно. Как в библии написано: не делай другим такого, чего бы не хотел себе.
В людства збереглися й давніші свідоцтва цього висновку, ніж біблія: в давніх греків це називалося "Золоте правило моральности".
Але як його застосовувати? От, наприклад, випадок з гаражними кооперативами. Якщо спитати в людини, чи хотла б вона, якби їй не продовжили б надавати в оренду ділянку землі, на якій стоїть її гараж, після спливання терміну оренди, то вона б, звісно, відповіла, що не хотіла б (якщо ніяких більше додаткових умов нема). Якщо спитати в мешканців прилеглих мікрорайонів, чи хотіли б вони ставити свої машини, які їм доводиться ставити під будинками, на багатоповерхові стоянки на місці цих одноповерхових гаражних кооперативів, то вони б, швидше за все, відповіли, що хотіли б.